Вправи і тести з мови

7 клас. Тестові завдання з теми "Дієприслівник"
1. Правильним є твердження:
а) дієприслівник не змінюється;
б) дієприслівник ніколи не виділяється комами в реченні;
в) дієприслівник має морфологічні ознаки дієприкметника і дієслова.
2. Дієприслівником є слово:
а) кричить;
б) крикливо;
в) закричавши.
3. Усі дієприслівники доконаного виду у рядку:
а) задивившись, перемігши, милуючись;
б) принісши, пообідавши, вхопивши;
в) маючи, тримаючись, записавши.
4. Дієприслівник, у якому правильно виділено суфікс:
а) виконавши;
б) згадуючи;
в) кинувши.
5. Дієслово, від якого не можна утворити дієприслівник з суфіксом -вши (-ши):
а) позначити;
б) записати;
в) записувати.
6. Рядок, у якому всі дієприкметники пишуться з не разом:
а) (не) просячи, (не) думаючи, (не) створивши;
б) (не) дооцінюючи, (не) навидячи, (не) покоячись;
в) (не) повторюючи, (не) волячи, (не) помітивши.
7. И пишеться наприкінці слова у словосполученні:
а) захоплююч.. історії;
б) палаюч.. вогнище;
в) доглядаюч.. дітей.
8. Речення, в яких дієприслівники ужито із залежними словами:
а) Далеко на обрії дорога вигиналася, зникаючи десь
під самим сонцем. (О. Гончар)
б) Великий корабель, захитавшись, почав поринати
у воду. (А. Кащенко)
в) Прокинувшись, він дивився на гору супроти його.
(Т. Шевченко)
9. Речення, в якому правильно розставлено розділові знаки:
а) Умившись дядько одягав чисту сорочку, і сідав до столу. (Гр. Тютюнник)
б) На тину півень, горланить розчепіривши дзьоба ножицями. (Гр. Тютюнник)
в) Понуривши голову, конячина тюпала степом, провалюючись у сніг ледь не по груди. (Гр. Тютюнник)
10. Речення з помилками в уживанні дієприслівникових зворотів:
а) Згадуючи дитинство, перед моїми очима постає батьківська хата.
б) Поговоривши з учнями, директор повернувся до кабінету.
в) Прочитавши листа, я заспокоївся.
11. Правильна відповідь:
а) побившись — утворено від дієслова побити;
б) вирішуючи — утворено від дієслова вирішити;
в) позначивши — утворено від дієслова позначати.
12. Правильний варіант морфологічного розбору дієприслівника:
а) І пішов, не озираючись, до чужого села. (Т. Шевченко)
Не озираючись — особлива форма дієслова — дієприсл., док. вид, обставина;
б) Тужливо подивившись у небо, лелека від криниці повертається назад. (Є. Гуцало)
Подивившись — особлива форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина;
в) Високо на кручі, схиливши голову набік, стояло лисеня. (Гр. Тютюнник)
Схиливши — особлива форма дієслова — дієприсл., док. вид, обставина.



8 клас. Тестові завдання з теми «Речення зі звертаннями і вставними словами»
1. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку.
А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас).
Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).
В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).
Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх (В. Симоненко).
2. Визначити речення з поширеним звертанням.
А До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка).
Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко).
В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів (І. Кочерга).
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань (Р. Братунь).
3. Знайти речення зі вставним словосполученням.
А Густий, соковитий, запашний бур’ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію (П. Панч).
Б Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях (Марко Вовчок).
В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне (І. Багряний).
Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).
4. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.
А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук).
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості (П. Загребельний).
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).
Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич).
5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?
А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).
Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко).
В О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю
(Д. Павличко).
Г За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).
6. Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них.
А Юні друзі, ви, певна річ, полюбляєте мандри (В. Бакланов).
Б Література, за висловом письменника, наповнює ідеї плоттю й кров’ю (І. Цюпа).
В В ім’я миру і злагоди народів, напевне, кожний із нас не пошкодує віддати розум і здібності, віддати всі найкращі сили своєї душі
(О. Гончар).
Г А я хвилинку виберу, скажу про командира (отак за першим спогадом і другий виплива): душа у нього щира… (А. Малишко).
Д А ці вміння розмовляти і слухати (як зазначає більшість учених-психологів) дуже важливі для людини (З журналу).
Е Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси народного поетичного слова (Г. Бойко).
1 Вставне слово.
2 Вставне словосполучення.
3 Вставне речення.
7. З’ясувати відповідність між реченнями і типом вставних конструкцій за вираженням ставлення мовця до повідомлюваного.
А Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали... (О. Гончар).
Б Мабуть, передчуття розлуки властиве людині (І. Цюпа).
В Зрештою, навчання триває і після закінчення школи (І. Цюпа).
Г На материні прохання, уявіть собі, ніхто не зважає (О. Довженко).
Д Чигирин, здається, глянув не в очі, а в душу брата (М. Стельмах).
Е Тепер, щоправда, досить було голо і сумно (І. Франко).
1 Активізація уваги.
2 Вказівка на джерело повідомлення.
3 Послідовність викладу.
4 Почуття.
5 Невпевненість.
6 Упевненість.
8. Відновити текст, поширюючи речення вставними конструкціями з довідки. Визначити їхню функцію.
Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й пі-дозрювати не міг. Я взнав від Миколки, що не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так, верба в лузі ходить у гості до калини. І квітки вчащають у гості до квіток — настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж кортить побути разом.
Комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого за незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом).
Довідка: наприклад, напевне, мабуть, скажімо, певне, гадаю.
9. Скласти два речення так, щоб у першому слово здавалося було вставним, а в іншому — членом речення.



7 клас. Тестові завдання з тем «Прийменник», «Сполучник».
1. Правильним є твердження:
а) прийменник виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні
і в реченні;
б) сполучник виражає смислові зв’язки між частинами складного речення;
в) прийменник — незмінна самостійна частина мови.
2. Словосполучення, до складу якого входить прийменник:
а) знехотя погодитися;
б) росла край села;
в) така ж фігура.
3. Разом пишеться прийменник:
а) з/попід;
б) з/верх;
в) на/випадок.
4. Окремо пишеться прийменник:
а) з/приводу;
б) від/далік;
в) що/до.
5. Рядок, у якому до складу всіх словосполучень входять похідні прийменники:
а) стояти коло тебе, чудове коло;
б) сидіти край столу, посадити коло тину;
в) застав коло ставу, ростуть навколо.
6. Рядок, у якому прийменник разом з іменниковою формою вказує на місце дії:
а) рости посеред лісу, охнути від болю;
б) покласти на парту, діяти за правилами;
в) висіти над столом, співати біля хати.
7. Рядок, у якому допущено помилку в правописі прийменників:
а) посеред, з-поміж, не зважаючи на, задля;
б) з метою, внаслідок, із-за, окрім;
в) попід, всупереч, за винятком, з-над.
8. Рядок, у якому словосполучення побудовані правильно:
а) гуляти містом, іспит з історії;
б) вийдеш з хати, отримати по пошті;
в) відпустка по перше червня, хворіти на грип.
9. Рядок, у якому містяться сполучники сурядності:
а) і, ні-ні; бо; а;
б) зате; однак; не тільки ... а й; або;
в) що; щоб; як; та.
10. Рядок, у якому всі сполучники складні:
а) тому що; для того щоб; тимчасом як; так що;
б) немовбито; якщо, якби, проте;
в) незважаючи на те, що; але; як; й.
11. Рядок, у якому всі сполучники пишуться разом:
а) або/ж, мов/би, як/що, так/що;
б) неначе/б, мовби/то, ніби/то, те/ж;
в) дарма/що, хоч/би, от/ож, що/б.
12. Речення, у якому сполучник з’єднує однорідні члени:
а) На ньому старий кашкет, полатаний кобеняк і старі чоботи. (У. Самчук)
б) Він — людина, і ніщо людське йому не чуже. (В. Буряк)
в) Потухли води, але легкі хмари ще бачили сонце. (О. Олесь)


7 клас. Тестові завдання з теми "Дієприкметник"
1. Дієприкметником є слово:
а) ясний;
б) загорілий;
в) гарячий.
2. Від дієслова доконаного виду утворено дієприкметник:
а) переконаний;
б) чаруючий;
в) зів’ялий.
3. Усі дієприкметники є активними у рядку:
а) навчений, пожовклий, зігрітий;
б) малюючий, позеленілий, сказаний;
в) керуючий, згорілий, бажаючий.
4. Усі дієприкметники є пасивними у рядку:
а) вишитий, забутий, відремонтований;
б) поблідлий, прочитаний, зарахований;
в) підметений, зварений, слухаючий.
5. Дієприкметник входить до складу присудка у реченні:
а) Набігають одна на одну розбурхані хвилі.
б) Пожовкле листя падає додолу.
в) Уроки в мене давно зроблені.
6. Дієприкметник виконує роль означення у реченні:
а) Книга розгорнена на першій сторінці.
б) У цьому залі демонструють вишиті рушники.
в) Усі учні переведені до наступного класу.
7. Речення з дієприкметниковим зворотом:
а) Крізь заґратовані маленькі віконечка тихо лився сірий світанок. (А. Головко)
б) Сонце зараз було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багатство. (М. Стельмах)
в) Мова — це коштовний скарб, набутий віками нашим народом. (П. Панч)
8. Речення з дієприкметниковим зворотом, який стоїть після означуваного слова:
а) Оповитий розмаїто-жовтим серпанком осені, садок задумливо дрімав. (Г. Михайличенко)
б) Невеличкі біленькі хатки, окутані садками та левадами, розбіглись по пагорбу. (М. Коцюбинський)
в) Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім інший світ. (О. Довженко)
9. Речення з дієприкметниковим зворотом, у якому правильно розставлено розділові знаки:
а) Літери, розміщені в усталеному порядку, складають алфавіт, який українці ще називають абеткою. (Я. Дзира)
б) На воді скрізь були розкидані зелені острівці оброслі високим очеретом та лозою. (І. Нечуй-Левицький)
в) З-за хмар прозирнуло сонце, і стало видно ріденькі переліски припушені інеєм та чорну смугу дороги попереду. (Гр. Тютюнник)
10. Речення, в якому дієприкметник пишеться з не разом:
а) Цей документ ще (не) підписаний.
б) (Не) надрукований лист лежав на столі.
в) Зеленіє ніким (не) кошена трава.
11. Речення, в якому дієприкметник пишеться з не окремо:
а) Розсаду посадили в (не) зігріту сонцем землю.
б) (Не) озброєні люди не могли чинити опору.
в) Там густі ліси й (не) полохані звірі.
12. Правильний варіант морфологічного розбору дієприкметника у реченні:
Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою. (І. Нечуй-Левицький):
а) посипаного — особлива форма дієслова — дієприкм. поч. ф. — посипаний, активний, недок. вид, одн. ж.
р., Р. в., означення;
б) посипаного — особлива форма дієслова — дієприкм. поч. ф. — посипаний, пасивний, недок. вид, мн., сер. р., Р. в., означення;
в) посипаного — особлива форма дієслова — дієприкм., поч. ф. — посипаний, пасивний, док. вид, одн., сер. р., Р. в., означення.


Перевір себе. 9 клас. Тести з теми «Складнопідрядне речення»
І варіант
1. Укажіть складнопідрядне речення:
А Жваво, майже підбігцем старий чабан кинувся до ягняти, взяв його на руки, приніс, поклав до вівці, і вона
одразу заспокоїлась. (О. Гончар)
Б На нас лежить тавро тієї зради, якою нас вже зраджено віки. (Л. Костенко)
В Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. (І. Франко)
Г То Кармалюк тихенько співав про себе, то знов голосно на усе поле розносилась його пісня. (Марко Вовчок)
2. Укажіть складнопідрядне речення, в якому підрядна частина стоїть після головної:
А Де хата біленька, там родина гідненька. (Нар. творчість)
Б Потім, коли зайшов із речами та букетом півоній в автобус і глянув у вікно, постать матері, ще така близька, видима, вже видалась віддаленою. (Є. Гуцало)
В Великої душі потрібно, щоб доброту в нещасті зберегти. (В. Коломієць)
Г Копита відбивали чіткий ритм і, збуджений тим ритмом, він навмисно прискорював біг. (В. Дрозд)
3. Укажіть складнопідрядне речення, в якому підрядна частина стоїть усередині головної:
А Чи до мети я певної дійду, чи без пори скінчу свій шлях тернистий? (Леся Українка)
Б І здатен той на зліт, хто цілу вічність взяв на крила. (О. Корнійчук)
В Зграя дроздів полетіла, мабуть, шукати собі інше дерево, яких у лісі не так і мало (Є. Гуцало)
Г Щиглики, які ось зібрались великою зграєю, моторно літають над полем і дружно тріщать, щебечуть, скрикують. (Є. Гуцало)
4. Укажіть складнопідрядне речення, в якому засобом зв’язку є сполучникове слово:
А Шуміти тобі, кучерявий прибузький лісе, такими чарівними голосами й підголосками, що серце болісно завмиратиме від насолоди. (В. Бабляк)
Б Не перекладай на інших те, що мусиш зробити сам. (В. Сухомлинський)
В Великі дерева шануй, що плід дають і в спеку тінь. (І. Франко)
Г Сніг блищав, аж очі боліли глянути на нього. (М. Коцюбинський)
5. Укажіть складнопідрядне речення, в якому засобом зв’язку є сполучник:
А Пам’ятай, що книги — це тисячолітня мудрість людини. (В. Сухомлинський)
Б Коли добром ніхто не дасть нам світла, його здобути треба. (І. Кочерга)
В З самого початку думай, який буде кінець. (Нар. творчість)
Г Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане справжнім громадянином. (В. Сухомлинський)
6. Укажіть складнопідрядне речення з кількома підрядними:
А Там, де шахти розпростерли темні крила над селом, вже за обрієм блиснуло золоте зорі весло. (В. Сосюра)
Б Запишалася калина, що вона червона, що у неї сонцевинні соковиті грона. (М. Сингаївський)
В Високий ясний вечір був сповнений тих чар простору, того запаху безмежності, які властиві тільки вечорам цієї підхмарної країни. (О. Гончар)
Г У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні, розцвів чи не найяскравіше. (Є. Гуцало)
ІІ варіант
1. Укажіть складнопідрядне речення:
А А вечір палить вікна незнайомі, а синя хмара жаром пройнялась. (М. Рильський)
Б Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають. (Т. Шевченко)
В Люблю я темну ніч і золоті зірки, що грають у просторі і дивляться згори на соннії садки. (М. Рильський)
Г Сонце незабаром зайшло зовсім, однак небо ще жевріло згасаючим багрянцем. (А. Шиян)
2. Укажіть складнопідрядне речення, в якому підрядна частина стоїть після головної:
А Тепер я в рідні води заглядаю, то вищі вже над світом небеса, і в зорі обернулись наші сльози. (Д. Павличко)
Б Лиш той уміє жити, хто вміє ще любить. (Г. Чубач)
В У землі нема вовків — нема чого боятися. (Нар. творчість)
Г Де лінивий ходить, там хліб не родить. (Нар. творчість)
3. Укажіть складнопідрядне речення, в якому підрядна частина стоїть усередині головної:
А Про те, щоб пускатися в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. (М. Коцюбинський)
Б Ти будь мені, як королева з казки, що заснула серед срібних рож. (Б. Лепкий)
В Щоб тих щасливих днів не загубити, потрібно працювати цілий вік. (Д. Павличко)
Г А може, в цьому й є моя сміливість: палити серце в хуртовині сніжній, купати душу у холодній зливі. (О. Теліга)
4. Укажіть складнопідрядне речення, в якому засобом зв’язку є сполучне слово:
А Ми будемо сьогодні говорити про те, що мали б говорити давно. (І. Цюпа)
Б А глухоти не зможу перенести, бо не замінять співу мертві жести. (Д. Павличко)
В Калюжний кладе мені руки на голову, так що шапка наповзає аж на очі. (Г. Тютюнник)
Г Навіть тоді, коли людина згорить, совість людини продовжує жить. (М. Вінграновський)
5. Укажіть складнопідрядне речення, в якому засобом зв’язку є сполучник:
А Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей. (В. Сухомлинський)
Б Щоб не кришилася родина, щось треба вміти і прощать. (В. Крищенко)
В Що було — не вернеться. (Б. Олійник)
Г Де ти ходиш, мій товариш, у далекій стороні? (А. Малишко)
6. Укажіть складнопідрядне речення з кількома підрядними:
А Навалили такі могутні сліпі сніги, що навіть він, Сіроманець, злякався. (М. Вінграновський)
Б Позаздриш долі берези, верби, явора, калини, що зеленіють у людській пам’яті. (Є. Гуцало)
В Який наш край багатий, який наш люд завзятий, який прекрасний подвиг вершиться на землі! (М. Бажан)
Г Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю цілющі трави я в лугах. (М. Рильський)



Перевір себе. 9 клас. Тести з теми "Складносурядне речення"
І варіант
1. Укажіть складносурядне речення, у якому неправильно розставлено розділові знаки:
А Може ти й великий мудрець, може й справді для інших взірець, та не смій зневажати людей, і заради найвищих ідей. (П. Сингаївський)
Б І згорають дні, як стрічі, і димлять вітри розлуки. (Т. Севернюк)
В Хай сміється всім блакить і звитязький спів дзвенить! (Б. Грінченко)
Г І знов земля кипить у боротьбі, і знову я належу не собі. (Л. Костенко)
2. Укажіть варіант речення, в якому правильно розставлено розділові знаки:
А Обережно заглянув до дупла — й раптом в обличчя вдарило шумом, плюскотом крил. (Є. Гуцало)
Б Обережно заглянув до дупла, й раптом в обличчя вдарило шумом, плюскотом крил.
В Обережно заглянув до дупла й раптом в обличчя вдарило шумом, плюскотом крил.
Г Обережно заглянув до дупла, й раптом в обличчя вдарило шумом плюскотом крил.
3. Укажіть речення, між частинами якого не ставиться кома (розділові знаки опущено):
А Під листям біленькими губками дихала трава і врізнобіч розбігалися мишачі окопчики. (М. Вінграновський)
Б Срібно-холодні роси слалися і дикі кози стрункі й полохливі виходили пастись на полянку. (М. Івченко)
В Над річкою прошелестіла гайвороняча зграя і знову стало чути густе комарине гудіння. (Гр. Тютюнник)
Г Тут з-за хворостяних тинів привітно здоровкаються з людьми веснянкуваті вишняки і в них то сумують то веселіють біленькі хати. (М. Стельмах)
4. Визначте сладносурядне речення з єднальним відношенням (одночасності):
А Туман уже піднявся — і небо стало сірим. (М. Коцюбинський)
Б І раптом темінь неба осяяв яскравий спалах, і над землею загуркотів перший грім. (Я. Гримайло)
В І видзвонює жайвір у полі, і цвіте зачарований світ… (І. Гончаренко)
Г Сонце повільно котилося у високому небі, і його жаркі промені безжально палили поріділий серп. (Ю. Мушкетик)
5. Визначте складносурядне речення з розділовими відношеннями:
А А в серденьку твоєму цвіт весняний, то білий, то рожевий, то червоний віночком зацвіте. (Леся Українка)
Б Руки її то перебирали зовсім новий одяг, недавно пошитий чи куплений, то вже між її темних пальців текли разки старовинного намиста. (Є. Гуцало)
В Озвалися, забриніли бруньки крислатого осокора, а онде застрікотіли ніжні сережки берізки білокорої. (Ф. Мамчур)
Г Зорі ті ж самі, одначе світ інакший. (О. Пахльовська)
6. Назвіть сполучні засоби, якими пов’язуються частини складносурядного речення з розділовими відношеннями:
А Але, і, зате, проте, однак.
Б Або, чи, або…або, чи…чи, то…то.
В Та, ні…ні, чи, хоч…хоч, а зате.
Г І, й, та, ні…ні, хоч…хоч.
ІІ варіант
1) Укажіть складносурядне речення, у якому неправильно розставлено розділові знаки:
А Як добре у житті закоханим, і як тривожно в світі їм! (А. Кацнельсон)
Б Ще квітнуть зорі, і в діброві зозулі ще не одцвілись. (Г. Світлична)
В Я правді глянула у вічі — і чорний колір білим став. (Я. Павлюк)
Г І чорнозем тужавіє соками знову, і проснуться під сонцем озимії сходи, і розтануть в полях сніговиці покрови,
і оновлення вічне у квітні забродить. (Н. Кащук)
2. Укажіть варіант, в якому правильно розставлено розділові знаки:
А Ударив гучно стріл огненний — і цілий світ нараз потух. (М. Рильський)
Б Ударив гучно стріл огненний, і цілий світ нараз потух.
В Ударив гучно стріл огненний; і цілий світ нараз потух.
Г Ударив гучно стріл огненний і цілий світ нараз потух.
3. Укажіть речення, між частинами якого не ставиться кома (розділові знаки опущено):
А Гаї спинились над водою і тихо входять в клекіт рік і хмелем бродить під корою в березах чистий, свіжий сік. (М. Стельмах)
Б Не сплять лише цвіркуни й фонтани та кліпа очима-зорями небо. (М. Коцюбинський)
В Довкола будиночків цвів бузок і на білі стіни падала прозора тінь. (П. Пат)
Г Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець. (О. Гончар)
4. Визначте складносурядне речення з єднальним відношенням (одночасності):
А Тепла хвиля підкотилася Данилу до серця, і гарно стало йому з оцим старим вітряком, з мельником у ньому, з людьми. (М. Стельмах)
Б І все мені дзюрчать швидкі холодні хвилі, і все мені завод невпинно цокотить, і вороток скрипить про дні минулі милі… (В. Сосюра)
В Сонце вже сіло, і вода в ставу поглибшала, бездонною стала. (Є. Гуцало)
Г Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід,
і вершечки синіх хмар зайнялися червоним полум’ям. (М. Коцюбинський)
5. Визначте й охарактеризуйте складносурядне речення з розділовими відношеннями:
А Доріжка петляла в густих зарослях, то спускаючись униз, у глибокі балки і темні яри, то піднімаючись на круті горби, у царство грабів і предковічних дубів. (В. Малик)
Б Яків перехрестився чи то на хрест, чи то на узор черешні. (М. Стельмах)
В Йому не то соромно, не то жалко. (М. Коцюбинський)
Г Чи ти мій сон, чи ти моя уява, чи просто чорна магія чола… (Л. Костенко)
6. Назвіть сполучники, що передають єднальні відношення
в складносурядному реченні:
А Та, і, й, ні…ні, ані…ані.
Б То…то, не то…не то, і, й, та.
В І, й, та, чи, ні…ні.
Г Ні…ні, але, не тільки, а, й.



6 клас. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ «ІМЕННИК»
1. Скільки іменників у поданому тексті?
Ішло дівча лучками,
Лучками, лучками, лучками.
Несло фартух з грушками,
З грушками, з грушками, з грушками.
Стрітив його парубок,
Парубок, парубок, парубок (Нар. творч.).

2. Які з поданих у тексті іменників є абстрактними?
Вечірній сон. І спогади. І дощ.
Колише світ розпуклого ясмину.
Бездомний вітер. Спи, маленький сину,
спи, сину мій маленький, коли хоч (В.Стус).

3. Які з поданих у тексті іменників є конкретними?
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?
Чом твої устоньки — тиха молитва?
А твоє слово остре, як бритва? (І.Франко).

4. Які з поданих у тексті іменників є збірними?
Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.
Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.
Тремтіла річечка рогізна, човен ховала в очерет (Ліна Костенко).

5. Скільки іменників І відміни у поданому тексті?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу (І.Франко).

6. Скільки іменників II відміни у поданому тексті?
Немає мами нашої давно —
вертала, поспішала, забарилась.
Надворі дощ і ллє, як із барила.
Заснеш — чуєш: торготить вікно (В.Стус).

7. Скільки іменників III відміни у поданому тексті?
Ти ж, сину, спи і не питай про матір,
і більше не загадуй наперед,
бо не стоїть хвилина на хвилині,
хвилина на хвилині не стоїть.
Нехай тобі бодай у сновидінні
появиться очікувана мить (В.Стус).

8. Скільки іменників IV відміни у поданому тексті?
Мілетський грек, що в Ольвії осів,
в житті не бачив ще таких лісів.
Бори, діброви, несходимі пущі.
Очима світять сови невсипущі.
Шишки на тім 'я кидають білиці (Ліна Костенко).

9. Укажіть іменники, які належать до І відміни.
1. Звір. 2. Двері. 3. Возище. 4. Задира. 5. Задирака. 6. Куниця. 7. Нечепура. 8. Староста.
9. Гусак. 10. Гуска. 11. Вага. 12. Каліка. 13. Вельможа. 14. Миша. 15. Горила.

10. Укажіть іменники, які належать до II відміни.
1. Соболь. 2. Лебідь. 3. Недоторка А. Топорище. 5. Сні­гур. 6. Хлопчисько.
7. Орангутанг. 8. Змій. 9. Ворон. 10. Тюлень. 11. Ягня. 12. Бідолаха. 13. Горе. 14. Життя.
15. Ножище.

11. Укажіть іменники, які належать до III відміни.
1. Роззява. 2. Санц. 3. Крутійка. 4. Вуаль. 5. Со­вість. 6. Користь. 7. Вісь. 8. Мати.
9. Вірність. 10. За­взятість. 11. Онтаріо (штат). 12. Степ. 13. Сибір. 14. Мідь.
15. Безжурність.

12. Укажіть іменники, які належать до IV відміни.
1. Ягня. 2. Теля. 3. Козеня. 4. Порося. 5. Вовченя. 6. Ведмежа. 7. Гусеня. 8. Гуся. 9. Кача.
10. Каченя. 11. Качка. 12. Мишеня. 13. Мишенятко. 14. Курча. 15. Курчатко.



Перевір себе!
Тест для тематичного контролю. 6 клас.
Займенник, відмінювання та правопис займенників.
1. Займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони є
а) вказівними;
б) означальними;
в) особовими;
г) питальними.
Будь-який займенник увести в речення, підкреслити його як член речення (напр.: Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина, бо ти єдина Україно, бо ти на всіх у нас одна ( Д. Чередниченко).
2. Форми називного відмінка, а також роду та числа не має займенник
а) хтось;
б) себе;
в) стільки;
г) хтозна-який.
Будь-який займенник увести в речення, визначити його відмінок, рід та число (якщо є) (напр.: Моя (Н. в., ж., одн.) мати Україна – наче мати сива. ( Д. Павличко).
3. Займенники хто, що, який, чий, котрий, стільки є відносними, коли вони
а) вживаються для утворення питальних речень;
б) вживаються для зв’язку частин складного речення;
в) вказують на відношення до діючої особи;
г) вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку, кількість.
Скласти (пригадати) й записати речення із відносним займенником (напр.: Коржі – найдавніший вид хліба, що виготовляють з прісного тіста (З довідн.).
4. Заперечні та неозначені займенники утворилися від
а) особових займенників;
б) вказівних займенників;
в) питальних займенників;
г) означальних займенників.
Скласти (пригадати) й записати речення із заперечним або неозначеним займенником ( напр.: А той, хто чинить казна-що, уміє взяти все нізащо й не вболівати ні за що ( П. Біба).
5. Через дефіс пишуться такі займенники:
а) хто/сь, де/який, аби/чий, котрий/сь;
б) аби/що, де/кого, котрого/сь, що/сь.
в) казна/хто, будь/кого, що/небудь, хтозна/стільки;
г) аби/в/кого, де/в/кого, хтозна/до/кого, аби/з/ким.
Будь-який займенник, що пишеться через дефіс, у формі непрямого відмінка ввести в речення ( напр.: Мама в будь-яку погоду п’є з криниці чисту воду ( І. Січовик ).
6. Окремо з ні пишуться такі заперечні займенники:
а) ні/хто, ні/чим, ні/якому, ні/чийому;
б) ні/про/що, ні/перед/чим, ні/від/кого, ні/до/якого;
в) ні/чим, ні/кому, ні/якому, ні/кого;
г) ні/який. ні/чий, ні/якого, ні/ким.
Утворити якнайбільше неозначених та заперечних займенників від питальних хто, який, котрий, чий.



Тест для тематичного контролю. 6 клас.
Відмінювання, творення та правопис прикметників
1. На тверду і м’яку групи прикметники поділяються залежно від того,
а) на який приголосний – твердий чи м’який – закінчується основа слова;
б) на яке питання – який? або чий? – відповідає прикметник;
в) яку синтаксичну роль виконує прикметник у реченні;
г) до якої групи за значенням належить прикметник.
Скласти (пригадати) й записати речення, до якого входить прикметник твердої та прикметник м’якої груп (напр.: Хризантема, біла хризантема в пізню осінь буйно розцвіла).

2. Паралельні закінчення прикметники мають у таких відмінках:
а) родовому однини;
б) орудному однини;
в) місцевому однини;
г) місцевому множини.
Прикметник гарний поставити у формі орудного та місцевого відмінків однини.

3. Суфікс -ев- пишеться у прикметниках
а) з основою на твердий приголосний з наголошеним суфіксом;
б) з основою на твердий приголосний з наголошеним закінченням;
в) з основою на м’який приголосний та ж, ч, ш з наголосом, який падає на основу;
г) з основою на [й].
Будь-який прикметник із суфіксом -ев- увести в речення.

4. Суфікс -їн- мають прикметники, утворені від іменників з основою
а) на [н’];
б) на [й];
в) на [л’];
г) на будь-який приголосний.
Дібрати й записати присвійний прикметник із суфіксом -їн.

5. До м’якої групи належать прикметники
а) народний, майстерний, сліпий, сірий;
б) вечірній, ближній, пізній, синій;
в) модний, тугий, нагірний, телячий;
г) веселий, поперечний, рідний, гіркий.
Будь-який прикметник м’якої групи розібрати за будовою та записати фонетичною транскрипцією.

6. Суфікс -зьк- пишеться у прикметниках, утворених від іменників
а) козак, молодець, ткач, Луцьк;
б) товариш, чуваш, Золотоноша, Черкаси;
в) Париж, Рига, Волга, Запорожжя;
г) студент, депутат, турист, каратист.
Будь-який прикметник, утворений від іменника з основою на к, ц, ч увести в речення (напр.: Якщо тобі Вкраїна мила, козацька доля не чужа (Б.Дегтярьов))




5 клас. ТЕСТИ
Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова.
1. Однорідні члени речення – це:
а) члени речення, що становлять його граматичну основу;
б) усі члени речення, крім головних;
в) члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення;
г) слова, що називають того, до кого звертаються.
2. Позначте речення з однорідними членами:
а) По дорозі торохтить зима на возі. (Т.Коломієць);
б) Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади. (Н.Мудрик);
в) Умостився Морозенко на столітнім дубі. (В.Скомаровський);
г) Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс. (О.Сенатович).
3.Позначте речення, в якому однорідні члени з’єднуються між собою інтонацією переліку:
а) Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди. (В.Слапчук);
б) Маки там не цвітуть, а горять. (В.Василашко);
в) Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила (М.Рильський);
г) Не тіло, а душа є людиною. (Г.Сковорода).
4. Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками і, й, та (у значенні і), завжди ставиться:
а) кома;
б) тире;
в) двокрапка;
г) кома і тире.
5. Позначте речення, у якому між однорідними членами потрібно поставити кому:
а) Працею людина сильна і красива. (Олесь Гончар);
б) З добра й любові приходить щастя. ( А.Мойсеєнко);
в) Шукаю вже не щастя, а поради. (В.Грінчак);
г) Ми маємо право на сум і любов. (В.Симоненко).
6. У реченні Україна дала світові великих поетів: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку узагальнювальне слово є:
а) підметом;
б) означенням;
в) додатком;
г) обставиною.
7. Після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами, ставиться:
а) кома;
б) двокрапка;
в) крапка з комою;
г) тире.
8. Позначте речення, у якому узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення:
а) Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту гумору практичного розуму. (І. Нечуй-Левицький);
б) У слові є все злагода спокій усталеність надія. (П.Загребельний):
в) Звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава! (Яр Славутич);
г) На почесному місці сиділи вчителі Феофіл Григорович Степан Тарасович Олена Михайлівна (Ю.Яновський).
9. Звертання на письмі виділяються:
а) лапками;
б)комою або знаком оклику чи знаком питання залежно від інтонації;
в) тире;
г) завжди тільки знаком оклику.
10. Позначте речення зі звертанням:
а) А на чому ми спинились дорогий ти мій козаче? (О.Омельченко);
б) На горбочку мак в шапці як козак. (Г.Черінь);
в) Місяць козацьке сонце. (Нар. тв.);
г) Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка. (Нар. тв.).
11. Позначте речення зі вставним словом:
а) Усе навколо казкою здається. (Б.Остапенко);
б) То як вам земляки живеться? (В.Дворецька);
в) Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться. (Н.Забіла);
г) Будьте з рідними ніжні й ласкаві. (М.Луків).
12. Звертання і вставні слова у реченні:
а) є головними членами речення;
б) є другорядними членами речення;
в) не є членами речення;
г) можуть бути і головними, і другорядними членами речення.



6 клас. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ «ІМЕННИК»
1. Скільки іменників у поданому тексті?
Вклонились греки звичаям тутешнім.
Спитали греки, що це за ріка.
І сивий жрець вклонився низько теж їм,
хоча дивився дуже звисока (Ліна Костенко).

2. Які з поданих у тексті іменників є абстрактними?
Біда цей шлях напровесні. Калюжі.
Хрумтить льодок. Пронизливі вітри.
А то як вдарить ожеледь, ще гірше.
У нас в степах я так ловив дрохву.
Вона ж, дрохва, як гуска. Щоб злетіти,
їй ще й розбігтись треба, бо важка.
А голий лід — ніяк не розбіжиться.
Ковзь-ковзь... Руками брали дичину (Ліна Костенко).
3. Які з поданих у тексті іменників є конкретними?
Були поети й музиканти там,
цвіли гірлянди преціозних дам.
Усіх країн зацьковані вигнанці
могли зустрітись в танці і в альтанці.
Була це просто золота пора
для музики, для пензля і пера (Ліна Костенко).

4. Які з поданих у тексті іменників є збірними?
Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі.
Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім (Ліна Костенко).

5. Скільки іменників І відміни у поданому тексті?
Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті (Ліна Костенко).

6. Скільки іменників II відміни у поданому тексті?
Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин... (Ліна Костенко).

7. Скільки іменників III відміни у поданому тексті?
О музи, музи, музи кам'яні!
Де грім душі, народжений з любові?
Ви мовчите. Ви плачете в мені.
Душа тисячоліть шукає себе в слові (Ліна Костенко).

8. Скільки іменників IV відміни у поданому тексті?
Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба — це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять (Ліна Костенко).

9. Укажіть іменники, які належать до І відміни.
1. Обслуга. 2. Ворота. 3. Гість. 4. Квітка. 5. Сани. 6. Комерція. 7. Душа. 8. Любов.
9. Нечепура. 10. Сту­денти. 11. Села. 12. Земля. 13. Відлига. 14. Загадка.

10. Укажіть іменники, які належать до II відміни.
1. Дівчина. 2. Квас. 3. Радість. 4. Повість. 5. Світло. 6. Дніпро. 1. Вовченятко. 8. Тінь.
9. Пісня. 10. Текст. 11. Рік. 12. Тижневик. 13. Економіст. 14. Менеджер. 15. Музика.

11. Укажіть іменники, які належать до III відміни.
1. Бій. 2. Час. 3. Автор. 4. Суть. 5. Підприємець. 6. Ненависть. 7. Голос. 8. Журнал.
9. Міць. 10. Мати. 11. Тінь. 12. Гілля. 13. Професура. 14. Печаль. 15. Криш­таль.

12. Укажіть іменники, які належать до IV відміни.
1. Ведмежатко. 2. Коліща. 3. Ім'я. 4. Обрій. 5. Ата­ше. 6. Завідувач. 7. Вовченя.
8. Ведмежа. 9. Вовченят­ко. 10. Вовчище. 11. Вороння. 12. Левенятко. 13. Дитя.
14. Дитинча. 15. Дитинятко.